Новина у місті Львові, всюди натовпи і крик,
Їдуть гості гонорові, їде перший чоловік.
Хто ще звечора чекає, хто біжить, як на пожар,
Бо до Львова приїжджає генеральний секретар.

Край дороги посадили без коріння ялинки
Ще й бетоном їх залили, щоб стояли на віки.
Всю бруківку мили милом, а шампунем - тротуар,
Щоб блищало, як проїде генеральний секретар.

В магазині появився крім горілки ще й коньяк –
То, мабуть, розпорядився сам товариш Погребняк.
Дощ негайно припинити! Сонце, вигляни з-за хмар,
Бо до міста Львова їде генеральний секретар.

Із машини помахала життєрадісно рука,
Влодко каже, що правдива, Місько каже – двійника.
Але якби там не було, проїздив попри "Нектар"
На шикарній лімузині генеральний секретар.

У колгоспі-мільйонері був страшний ажіотаж –
Всіх свиней помили в бані і зробили макіяж.
Голова колгоспу втратив апетит і мови дар,
Як почув, що не приїде генеральний секретар.

У директора заводу заболіла голова,
Дав трудящим по відгулу, щоби вивчили слова.
Щоби голови помили, не дай Боже перегар:
"З вами ж будуть говорили генеральний секретар".

Він стоїть, а коло нього здоровенні мужики,
Я відразу здогадався – то московські тайняки.
Не дай Боже терористів, або вискочить Макар –
Міг би ся зденервувати генеральний секретар.

Ясне сонечко заходить, засинає дітвора.
Секретар по місті ходить, але вже йому пора.
У машину він сідає,
Гей, оркестра, марша вшквар!
Хай частіше приїжджає, хай частіше приїжджає,
Хай частіше приїжджає, хай про нас не забуває
Генеральний секретар.