e H7 e D G
Заграй ми, цигане старий, такої, як бажаю,
C G a e a H7 e
Грошей ти дам, вина ти дам, і всього, що лиш маю.

Бо лютий біль отут горить і груди розпирає,
І бідне серце так болить, що гине — умирає.

Заграй, старий, отую піснь, що то колись співала
Старенька ненька, як мене в колисці колисала.

Чаруй мені минувші дні, літа ті молодії.
Прегарні золотаві сни, той рай і ті надії.

Провадь мене ти звуком тим в садочок, де я грався,
Чаруй і друзів всіх моїх, що ними я пишався.

Чаруй мені дівчину ту, що мною гордувала,
Збуди ти всіх, що вже земля навіки повкривала.

Збуди, чаруй минуле все; най ще хоч раз заплачу,
Бо сліз немає, відколи доленьки не бачу.

Заграй старий! Як потечуть дві сльози по личеньку,
То легше стане на душі і легше на серденьку.