Передмова:
Краплинами крові виглядають ще восени
кущі шипшини на Гаймановій могилі.
У ній похований скіф у вічних обіймах своєї нареченої.
Вона пішла за ним із священною вірою у потойбічне життя,
із священною вірою у невмирущість любові.

Вступ: d C Dm (2)

d C d
Ой летіла качечка до схід сонечка.
d C d
Була в мами Опія - люба донечка.

Програш: d C d

Ой летіла качечка. Квітло зіллячко.
Несла в дзьобі амфору на весіллячко.

Програш. (9)

А що те весіллячко плачем линуло -
Повінчалась Опія з домовиною.

Програш.

Туга коса чорная, білі грудоньки.
Чого ж тепер плакати, добрі людоньки?

Програш.

А щоб не подумали, що не добрі бо
У віночок качечку тобі зробимо.

Програш.

Золотая качечка, в дзьобі амфора.
А із тихих уст її крівця капала.

Програш.

...крівця капала.

Програш.

...крівця капала.