Світ повен казок і в них не розібратись
Куди йти кого слухати де й кому поклонятись
Кожен бачить дорогу та не має шляху
І щастя ближче до того хто вже не вартий його
Гордість вище ніж розум, "Я" дорожче за "хтось"
Називати людьми їх? А по моєму це "щось"
Що не варте уваги, й не заслуговує слів
Яких я не промовлю, краще стримуй свій гнів
Хто ти подивися на себе і висновки
нехай залишаться в пам’яті твоїй назавжди (завжди пам’ятай)
Хто ти, не дивися на інших собою стань, не ступай по слідах своїх двічі
Пам’ятай (ти вартий цього)
Кожне влучне питання чомусь зводиться в жарт
Та тільки пройдений фініш робить логічним той старт
Де відсутні вимоги до учасників гри,
Бо ніхто вже не грає, хочеш лаври? Бери!