Заховалось Сонце в нірку,
Бачу в небі першу зірку -
На арені космоцирку
Правда падає у дірку.

З темних закутків виходять
Найманці і шарлатани,
І пісні свої заводять
Про кінець, борги й сутани.

Покоління із пробірки,
В них свідомість синтетична,
В кожного на грудях бірки -
Все штамповано, все звично.

Але є і інші, знаю,
Небагато, та не страшно.
Завжди так було: до чаю
Їсти все підряд - несмачно.

Вже досить, вже набридло
Існувати... Пора жити!
Поки ніч виходить бидло,
Люди сплять - пора будити!

Але є і інші, знаю,
Небагато, та не страшно.
Завжди так було: до чаю
Їсти все підряд - несмачно.

Вже досить, вже набридло |
Існувати... Пора жити! |
Поки ніч виходить бидло, |
Люди сплять - пора будити! | (2)