aГей ти дубе зелененький - чEому не розaвився? |
Зима була студененька - Eя замороaзився. | (2)

Зима була студEененька, літо холодaнеє, |
Не могло ся розвивати лEистя широaкеє. | (2)

А Іване молоденьке, Іване, Йваниня, |
Зоводь мене за ручину й домів поведи ня. | (2)
Гей, домів поведи ня, поклади ня спати.
Тихо, діти, не шуміти - най ся проспить мати.

Та як тую Гоцулочку почую, почую, |
По три ночки й по чотири в дома не ночую. | (2)
Гей у дома не ночую, бо ня нич не гріє, |
Та я їду до милої – краще вона діє. | (2)

А й не добре чоловіка шоферика мати,
Він не хоче старій бабі на бороді спати.
Та як ввидить на дорозі молоду дівчину |
І руками і ногами тормозить машину. | (2)

А як піду на вулицю - думаю дурницю, |
Як побачу у червоній сукні молодицю, | (2)
Молодице моя люба, обернися сюда, |
А як ти ся обертала в ночі біля дуба. | (2)

Ой, чиє це весілєчко, чиє це, чиє це?
Молода ся озиває: Моє це! Моє це!
Ой, чиє це весілєчко, чи не молодого? |
Молода ся й озиває: Чоловіка мого! | (2)