Мамай Кому вниз

Бgіг небоCм крилCатий пgес,
Бgіг манівцяCми неGбес.
Кgрилами бCив, що хCотів те gй робив
П[g*]ес із блакитCних неgбес.

По-під небом стояв зі списів древній ліс,
Ліс зі списів був нівроку,
Зі списів козаків, що не ступиш і кроку,
Під небом стояв древній ліс.

Ріс той ліс, та невдовзі проріс
Дрібним буденним вівсом,
Виріс овес до саменьких небес,
Виріс овес до небес.

Ріс той ліс, а чи був взагалі отой ліс
Може був, та нема того лісу
Був той спис та заріс, і нема того списа
І овес до саменьких небес

Приспів:
А десgь там Gген, росCте кривиCй дуб
На тіgм дубі поGвісивсяC дід
Надтgо дивнCий сCвіт ост[G*]огид йому gвкрай
Та й GповісивCся дідCsus2 на ймення Маgмай


І срав пес на той овес
Срав і не шкодило псові
Нехай шкоди не буде й тому вівсові
На який насрав отой пес


Zaloguj się aby zobaczyć całe opracowanie

Zaloguj się
Oceń to opracowanie
anonim