Ти не пgитай мене, чому наш час такDий,
Коли навколо нас темна лиш вода.
І не питай мене, чому цей свiт такий,
Напевно вiдповiдь тобi на це не та.

І не питай мене, чому мої пiснi
Тобi нагадують те, чого нема.
Але ж вiзьми собi з полицi молодiсть
Зiтри пилюку там, сядь i заспiвай.

gДа-ба-да-ба-дай, да-дай, да-ба-дDай
Да-ба-да-ба-да-ба-да-ба-дай, да-дай, да-ба-дgай-дай

Hавколо нас живуть герої тих казок,
Якi в дитинствi ти усi перечитав.
У них i запитай, чому наш час такий
I чи було усе п'ять столiтть назад.

I скажуть нам вони, що загубилася
У багатьох вiках вiдповiдь проста.
I бути нам тодi не судилося,
Бо у нас життя — лиш одне життя.

Да-ба-да-ба-дай, да-дай, да-ба-дай
Да-ба-да-ба-да-ба-да-ба-дай, да-дай, да-ба-дай-дай