Вступ: h fis (x2)

Здіймhайте руки скоріше вгору,
Лишfisивши думки позаду грізні.
Щоб дhіти не знали голодомору,
Згадfisайте мене. Та буде вже пізно.

Я не пророк. Я не Ісайя.
Я не солдат. І я не поет.
Що означає, я сам не знаю,
Відомого цей невідомий портрет.

З тих пір, як диявол переплив океан,
Життя своє рахуєм по дню.
А український отаман
Грівся від сербського вогню.

І знову невинну пролиту кров
Міняли таємно по курсу на гроші.
А даровану Богом любов
Під пекельним вогнем доїдали у Польщі. *

Приспів 1:
Грhай, грай голоснfisіше,
Випhалюй неправду у зачерствілих сfisерцях.
Грhай, грай чим сильнfisіше.
Грhай крізь сльози і смерть, крізь вогонь fisі страх.
hІ коли оцим всім смGіхом тебе пропечFisе, **
hЯ буду поруч, я підстGавлю тобі своє плечfisе. 
Грhай, грfisай.
Грhай, грfisай.


Темному вибору і не позаздриш:
Між двома війнами і третім миром.
Один за одним ідуть негаразди,
Зануривши голову у дикий вир.

Один за одним рішучим кроком - ***
В’їдається в очі сіра форма.
За сірі стіни сірим оком
Веде рекламова вона реформа.

Голос за голос, руками за руку -
Все буде файно в залізній клітці.
Молодий чоловіче, вам рано до друку -
Таке от писати в такому от віці...

І сірі стіни вмиються кров’ю,
І прапор наш стане сіро-червоним.
І, нехтуючи тією ж любов’ю,
Хтось собі вчепить нові пагони.

Приспів 2:
Грhай, грай голоснfisіше,
Випhалюй неправду у зачерствілих сfisерцях.
Грhай, грай чим сильнfisіше.


І сірі стіни вмиються кров’ю,
І прапор наш стане сіро-червоним.
І, нехтуючи тією ж любов’ю,
Хтось собі вчепить нові пагони.

Приспів 1.

Програш: h e (x2)
h