Ніч яка місячна Ot Vinta

Вступ: a d E7 a

aНіч яка місячна, E7зоряна, ясная,
E7Видно, хоч голки збиaрай,
aВийди, коханая, dпрацею зморена,
E7Хоч на хвилиноньку aв гай!

aВийди, коханая, dпрацею зморена,
E7Хоч на хвилиноньку aв гай!

aСядемо вкупочцi E7тут пiд калиною —
E7I над панами я aпан!
aГлянь, моя рибонько, — dсрiбною хвилею
E7Стелеться полем туaман.

a d E7 a

aГай чарiвний, нiби E7променем всипаний,
E7Чи загадався, чи сaпить:
aОн на стрункiй dта високiй осичинi
E7Листя пестливо тремaтить.

aОн на стрункiй dта високiй осичинi
E7Листя пестливо тремaтить.

aНебо глибоке, заE7сіяне зорями, —
E7Що то за божа краaса!
aЗірки он миготять dпо пiд тополями
E7Так отбиває роaса.

a d E7 a

aТи не лякайся, що E7нiженьки босiї
E7Вмочиш в холодну роaсу:
aЯ тебе, вiрная, dаж до хатиноньки
E7Сам на руках aвіднесу.

aЯ тебе, вiрная, dаж до хатиноньки
E7Сам на руках aвіднесу.

aТи не лякайся, що E7змерзнеш, лебедонько
E7Тепло — нi вiтру, нi aхмар...
aЯ пригорну тебе dдо свого серденька,
E7А воно палке, як aжар.

a d E7 a

aТи не лякайся, що E7можуть пiдслухати
E7Тиху розмову твоaю:
aНiчка поклала всiх, dсоном окутала, —
E7Анi шелесне в aгаю.

aНiчка поклала всiх, dсоном окутала, —
E7Анi шелесне в aгаю.

aСплять вороги твої, E7знудженi працею, —
E7Нас не сполоха їх aсмiх.
aЧи ж нам, окраденим dдолею нашею,
E7Й хвиля кохання — за aгрiх?

a d E7 a



Zaloguj się aby zobaczyć całe opracowanie

Zaloguj się
Oceń to opracowanie
anonim