cТи проріс в моїм серці солодким і ніжнимf зернятком,
fТи зростив у душі дивовижно – прекраснcі квітки.
C7Я з тобою життя починаю, немов биb спочатку...
bМій Коханий, сплелися в fєдино дві наших рcуки.

Ти – мій дощ опівнічний, - притишений, лагідний, теплий,
Ти – веселка барвиста над буднями мого життя...
І, неначе та ластівка в небо – я лину душею до тебе.
Вірю, тільки з тобою, мій рідний, Господь дав мені майбуття.

Я долоньку свою покладу в твою сильну долоню,
Пригорнуся до тебе, забуду незгоди й жалі...
Серед тисяч щасливих - я всіх щасливіша сьогодні,
Бо ці очі закохано дивляться в душу мені.

Хай звівається вітер, громи хай пронизують небо,
Хай спливають роки, як за обрій летять журавлі...
Твоє серце я маю, і більше нічого не треба...
Це найбільший дарунок, що Небо послало мені...

Мій Єдиний, мій рідний, мій добрий найкращий у світі
Я бажаю лишитися вірною аж до сивин...
У печалі, чи в радості – скільки відведено віку,
Не розсипати , не розгубити кохання перлин...