Ой коби той вечір, раз,
Та й сонечко зайшло, два,
Може, б моє серце, шом тріяра
Та й до мене вийшло, у-ха-ха.

Ой не так до мене, раз,
Як до меї хати, два,
Відчини, дівчино, шом тріяра,
Щоб не чула мати, у-ха-ха.

Коли відчиняла, раз,
Тяженько зітхала, два,
Коли випускала, шом тріяра,
Плакала-ридала, у-ха-ха.

Коли випускала, раз,
Плакала-ридала, два,
Вийшла за ворота, шом тріяра,
Правдоньки питала, у-ха-ха.

– Скажи мені правду, раз,
Чи ти мене любиш, два,
Чи з мене смієшся, шом тріяра
І не признаєшся, у-ха-ха?

– А я тебе люблю, раз,
Тебе я не суджу, два,
З тебе не сміюся, шом тріяра,
Лише не женюся, у-ха-ха.

Є у мене жінка, раз,
Жіночка кохана, два,
При лівому боці, шом тріяра,
Шабля гартована, у-ха-ха.