Ой розступися, густа ліщино,
Тікай, не чекай хлопця, дівчино.
Гой-я, гой, хлопця, дівчино.

Бо він молодий до війська піде,
Ніхто не знає, чи живий буде.
Гой-я, гой, чи живий буде.

Не слухалася дівка молода,
Вона рекруту вишивку дала.
Гой-я, гой, вишивку дала.

Як вишивала – тихо співала,
Як дарувала – ревне плакала.
Гой-я, гой, ревне плакала.

– Що з вишиванки моєї буде,
Як мій миленький до війська піде.
Гой-я, гой, до війська піде.

– Піду на війну, візьму з собою,
Тішитись буду, як би тобою.
Гой-я, гой, як би тобою.

Як м’я поранять – буде до рани,
Як уб’ють мене – буде до ями.
Гой-я, гой, буде до ями.

Ой там до Кута доріжка крута,
Ой жде дівчина з війни рекрута.
Гой-я, гой, з війни рекрута.