Ой у полі черемшина, з неї цвіт приупав,
Маршерують жовнярики, бо їм маршер припав.
Гей, гей, бо їм маршер припав.

Маршерують жовнярики з кіньми і з волами,
А молода дівчинонька вмивається сльозами.
Гей, гей, вмивається сльозами.

– Чому мене, моя мамо, рано не збудила,
Ой як тая компанія з села виходила?
Гей, гей, з села виходила.

– Тому я тя, моя доню, рано не збудила,
Ой що би ти за жовняром тяжко не тужила.
Гей, гей, тяжко не тужила.

– Ой тужу я, моя мамо, як зозуленька тужу,
Бо я свого миленького, ой, забути не можу.
Гей, гей, забути не можу.

– Подивися, моя доню, у горішню квартиру,
Спускаються жовнярики з гори на долину.
Гей, гей, з гори на долину.

Проїхали жовнярики лише півтори милі,
А вже мою дівчиноньку нарядили на столі.
Гей, гей, нарядили на столі.

Плаче отець, плаче мати, плаче уся родина,
Ой що пішла марно з світа молодая дівчина.
Гей, гей, молодая дівчина.