100 годин Скрябін



Так приємно нBабирати висCbоту,
Відриватися віGд злої землfі,
Я за руку тебBе візьму відвеCbду,
Там де ти ще не бGула напевfно.
Тут на хмарах всеB інакше ніж вCbнизу,
Наше ліжко то Gє наше небfо,
Хочу сто годин з тBобою і ще оCbдну,
То на разі вся Gмоя потребаB

Посміхfнися несмілоCb
РоздяGгни свою душуB
Покажиf своє тіло, Cb  
О-о-оG-о-о-о.

Ми з тобою знов запалим той вогонь,
Що ніколи вже незагасне,
І відкриєм карти своїх долонь,
Хай між нами завжди буде ясно.

Твою власну географію складну,
Я хотів би вивчити напам'ять,
Тільки сто годин з тобою і ще одну,
Наркоманом твого тіла став я.

Посміхfнися несмілоCb
РоздяGгни свою душуB
Покажиf своє тіло, Cb  
О-о-оG-о-о-о.f  

Дай меніB сто годиbн, і щfе одну,
Тільки сBто годиbн, і щеf одну.    B  

B f Cb G
B f Cb G

Посміхнися несміло,
Роздягни свою душу,
Покажи своє тіло,
О-о-о-о-о-о.


Zaloguj się aby zobaczyć całe opracowanie

Zaloguj się
Oceń to opracowanie
anonim