Люди, як кораблі Скрябін


gЯ не твій брcат, ти не сеFстра моя,
Ніколи не розказуй меgні - хто
gІ в чому я вcинен на нашіFй землі,
Люди, як корабліg
gКожен пливе,c поки хвиля Fнесе
І поки глибока воgда.
gГлибока і теcмна до самогFо дна.
До самого, самогоg дна.

gНа глибині, cзустрічаютьсFя всі,
Так ніби в морі мgісця нема,
gІ труться боcртами, аж стFогне земля
Від зависті, підлgості й зла.
gХтось недоплcив, бо йому Fпомогли
Набрати повні трюgми води,
gПостати героcями тої війнFи.
Дуже стати хотілиg вони.

Приспiв:
    Аd до берега тgихо хвилі несутcь 
    Поранені дFуші живих коробdлів.
    А від берега знgов у море ідуcть
    Ті, хто віру і праFвду знати хотgів.

gНаш океан, зcнає більше нFіж ми,
Секрети всі у ньоgго на дні,
gА ми ходим зcверху - велиFкі й малі
Люди, як кораблgі.
gГордо пливемc, і не віритFь ніхто,
Що ним зацікавилоgся зло.
gІ серед вітрcів Fми не чуєм щурів,
Які прогризають нgам дно

Приспiв:
    Аd до берега тgихо хвилі несутcь 
    Поранені дFуші живих коробdлів.
    А від берега знgов у море ідуcть
    Ті, хто віру і праFвду знати хотgів.


Zaloguj się aby zobaczyć całe opracowanie

Zaloguj się
Oceń to opracowanie
anonim