Люди, як кораблі Скрябін



f  Ти не мій бfрат, я не сеC5стра твоя,
Ніколи не розкаfзуй мені-хто..
І в чfому я винна C5на нашій землі,
Люди, якf кораблі.
Коженf пливе, поC5ки хвиля несе
І поки глибокfа вода. Ааах..
Глfибока і темна C5до самого дна.
До самого, fсамого дна.
На глfибині, зустC5річаються всі,
Так ніби в морі мfісця нема, Ааах..
І тfруться бортами,C5 аж стогне земля
Від зависті, підлfості й зла.
Хтось нfедоплив, (Хтось недC5оплив) бо йому помогли
Набрати повні тfрюми води, Ааах..
Бо сfтати героямC5и тої війни.
Дуже хотcіли вони.

А до беfрега тихо хвиfлі несуть
ПоранC5ені душі живихc кораблів.
А від берfега знов у мfоре ідуть
Ті, хто віриC5в і правду зfнати хfотів. [/]  c5   

g  Наш океаcisн, знає білf5ьше ніж ми,
Секрети всі у ньоgго на дні, Ха-аах!
Аcis ми ходим зверху f5- великі й малі
Люди, якc кораблі.

А до беgрега тихо хвиcisлі несуть
Поранf5ені душі живих cкораблів.
А від берgега знов у мcisоре ідуть
Ті, хто віриf5в і правду знатcи хотів.

А до беgрега тихо хвиcisлі несуть!
Поранf5ені душі живиcх..
А від берgега знов у мcisоре ідуть!
Ті, хто віриf5в і правду знати gхотів...


Zaloguj się aby zobaczyć całe opracowanie

Zaloguj się
Oceń to opracowanie
anonim