Мовчати Скрябін




Давай вaиключим свiтло i будGем мовчатиd7   
Про тaо що не можна словамGи сказатиF.
Не мaожна писати не можливGо зiгратиd7   
А тaiльки мовчати, тихенGько мовчатиF.
     Давaай мовчати про то Gщо дiвчатd7а  
     Не вмaiють сховати, не Gможуть спати.F 
     Давaай про мене i про тебеG мовчатиd7,  
     Мовчaати аж поки не захочGем кричатиF.

aМiсяць впав темGно в кiмнатid7,  
Як дaобре шо ти навчиласGь мовчати F 
Про aто що нiколи не змогла Gби збрехатиd7,  
Про aто що нiколи менi Gне спитатиFсь.
     Ми бaудем з тобою у лiжGку лежатиd7,  
     Лежaати як снiг водоюG стiкатиF,
     Ми aбудемо жадно свої сльозGи ковтатd7и
     А з aними слова якихG не сказати.F 

Давaай помовчу тобi просGто на вушd7ко,
Холaодною стала чаєGва кружкаF,
А aми ще маєм про що Gпомовчатиd7,  
А aми ще маєм про що Gполежати.F 
     Як свaiтло проб'ється через нашGi шторd7и  
     Ми знaову з тобою як снiгG заговориFм,
     А пaоки ще темно є в нашG кiмнатd7i  
     Давaай з тобою будем простGо...  F 




Zaloguj się aby zobaczyć całe opracowanie

Zaloguj się
Oceń to opracowanie
Ocena czytelników: Słaby 8 głosów
anonim