a F e G

О, панно Інно, панно Інно,
Я сам... Вікно... Сніги...
Сестру я вашу так любив,
Сестру я вашу так любив,
Дитинно, злотоцінно.

Любив? Давно. Цвіли луги...
О, панно Інно, панно Інно.

Любові усміх квітне раз,
Любові усміх квітне раз,
Любові усміх квітне раз,
Ще й тлінно...

Я ваші очі пам'ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір... Тиша... Ми...
Зимовий вечір... Тиша... Ми...
Я вам чужий - я знаю...

А хтось кричить:
"Ти ж рідну стрів!"
О, панно Інно, панно Інно.
І раптом небо... Шепіт гаю...
О ні, то очі ваші...
Я ридаю... Сестра чи ви?
Любив...

Любив? Давно. Цвіли луги...
О, панно Інно, панно Інно.

Любові усміх квітне раз,
Любові усміх квітне раз,
Любові усміх квітне раз,
Ще й тлінно...
Тлінно... Тлінно... Тлінно...