Український лев Віктор Морозов




Am – Am – F – E
Am – Am – F – E

Бубнявaіють думки, проростаюE7ть словами, a  
Їх пагCіння FбринитG7ь у завихренні днів.  C 
Цілий тиFждень живу Cі ходжу E7між левами,a  
Недаре[C-F]мно і міст[C-Dm]о взивається ЛE7ьвів.      a  

Є містaа-ренеґати, є простE7о байстрята! a  
Є левиC, що FмурликаютG7ь наче коти.   C 
БожевіFльно-байдужCе облизуE7ють ґрати,a  
Ще й пиш[C-F]аються з власно[C-Dm]ї сліпоти. E7      a  

Але дaумать про них я сьогоднE7і не хочу, a  
Бо меніC, видFно, трішG7ечки повезло:   C 
Я побаFчив у ЛьвовCі ШашкевE7ича очі, a  
Кривоно[C-F]сові плечі,[C-Dm] Франкове чолоE7.        a  

Cивий Львоaве! Cтолице моєї E7мрії.  a  
ЕпіцеCнтре FмоїхG7 радощів і надій.   C 
ВибухаFє душа C– я тебе E7розумію, a  
Але, Льво[C-F]ве, хоч трішки[C-Dm] мене зрозуE7мій!       a  

Я до тaебе прийшов із захоплE7енням сина a  
Від степCів, деF CлавутG7а легенди снує,   C 
Щоби сеFрце твоє CодчайдушнE7о левине,a  
Краплю си[C-F]ли вдихнуло[C-Dm] у серце моєE7.        a  






Zaloguj się aby zobaczyć całe opracowanie

Zaloguj się
Oceń to opracowanie
Ocena czytelników: Doskonały 1 głos
anonim