Все, спокійно, всім сидіти на місцях!
Мені прикро, що ми зараз у гостях,
Бо побачив, мила подруго моя,
Що в тобі живе гремучая змія.
Ти забула з ким ти, пташечко, прийшла?
Бо не в довзі ти тут іншого знайшла.
Мого гніву зараз вистачить на всіх,
Що ж ти, кицю, хочеш взять мене на сміх,
Взять мене на сміх?

Приспів:
Ти не знаєш, що собою являєш,
Ти не знаєш, чи справді ти кохаєш,
Ти не знаєш, чого сама бажаєш,
Ти не знаєш.
Ти лиш ргаєш і знати не бажаєш
Скільки нервів ти моїх з'їдаєш.
Лиш не знаєш, що з вогнем ти граєш,
Ти не знаєш. Досить, дівко, стоп!
Гей, стоп, гоп-гоп стоп! | (3)
Гей, стоп, досить з мене, стоп!
Гей, стоп, гоп-гоп стоп! | (3)
Гей, стоп!

Я не можу цього далі так терпіть,
Мені кепсько і душа моя болить.
Признавайся, що надумала ти знов
І не треба мені плести про любов.
Я не хлопчик, щоб знущання ці терпіть,
Вирішаймо далі що будем робить:
Або разом, або рвемо назавжди.
Що, не знаєш знову, знов не знаєш ти?
Знов не знаєш ти?

Приспів. (2)