Балада про дві скрипки Володимир Івасюк

aОй, зробdив хлопчина тEа й дві красні скрaипки,
Пaоділdив надвоє снEів своїх красaу.
ЩCо перша скрипка — бGіла лебідка,
dА дуга скрипка — вечCірній сEум.

Закохались в нього дві сестри весною:
Одна — як та нічка, друга — мов той день.
Перша просила грати сумної,
Друга хотіла веселих пісень.

Приспів:
aОднCа смdіялE7ась, плaа- кCалdа другE7а.
ГCей, пFо- CєдналE7ись рaа- дE7ість і тaу- гGа.
ГCей, пFо- CєдналGись в CочFах дCівчинGи,
aЯк Cу двdох скрипках, нaо- чE7і і днaини.

А як розійшлися ті пісні луною,
Він замовклі скрипки сестрам двом віддав.
Кожна дівчина стала вербою,
Легінь між ними явором став.

Залишив на світі дві самотні скрипки,
Залишив на світі снів своїх красу.
Що перша скрипка — біла лебідка,
А дуга скрипка — вечірній сум.

Приспів.

Там, де став явір понад плаями,
Знову я чую відлуння пісень:
Одна верба співає ночами,
Друга верба співає удень.

Приспів:
aОднCа смdієтьсE7я  aі плCачdе другE7а,
ГCей, пFо- CєдналE7ись рaа- дE7ість і тaу- гGа,
ГCей, пFо- CєдналGись в CочFах дCівчинGи,
aЯк Cу двdох скрипках нaо- чE7і і днaи- нGи.
ГCей, пFо- CєдналGись в CочFах дCівчинGи,
aЯк Cу двdох скрипках нaо- чE7і і днaини.

Zaloguj się aby zobaczyć całe opracowanie

Zaloguj się
Oceń to opracowanie
anonim