Бачу чорний густий простір
У якому лиш дрібниці,
Бачу білу смертну постіль,
Де лиш плачуть жалібниці...

Бачу сад зелений, трави,
Серед них бур'ян і квіти,
Бачу небо, у нім хмари,
До яких не долетіти...

Бачу землю, що стоптали
Вщент бездумною ногою,
Бачу тих, що покохали
Й б'ються в стінку головою...

Бачу легкі кроки вітру,
Що приносить прикру жалість,
Бачу ціль, куди не діну,
Бо у ній чекає старість...

Бачу рідко світ усмішок
У яких була би щирість,
Бачу ряд дошлюбних ліжок,
В них здається хтось намиливсь...

Бачу свічку, що не світить,
А стоїть лиш символічно,
Бачу хто куди все мітить,
З сторони все просто смішно...

Бачу втрачену можливість,
Що лишилась десь позаду,
Та не бачу ту сміливість,
Щоб скоритись цьому часу...

Бачу чорний густий простір...