fЯк прожить мені без тебе,
gМотоцикле, дFруже?
fЯк асфальту не бентежу –
gНапиватись мGушу
С
За життя усе багатство –
CЧорні знаменFа,
Погляньтеf, віру в бCратство
Миg повертаFєм ваfм.

fВоду – рукCами – gпід лежачиFй камінь,
fПлечі нам Cтреба, g– щоб триматFи небо.
fЖивий допCоки –g лечу – не руFки-в-боки,
gСпоко, брfатику, брFатику, споfко.

Як прожить мені без тебе,
Кулемете, брате?
Сила слова не бентежить
Тих, хто ділить владу.
Заправляймо, хлопці, коней,
Батько впереза,
В нас тут одна колона, –
Це не колонний зал.

Воду – руками – під лежачий камінь,
Плечі нам треба, – щоб тримати небо.
Живий допоки – лечу – не руки-в-боки,
Споко, братику, братику, споко.

Як прожить мені без тебе
Брате, нічний птах?
Одному самотньо в небі...
Порожньо в листах.
Та коли уздовж дороги
Рідні імена...
Погляньте, віру в Бога
Ми повертаєм вам.

Воду – руками – під лежачий камінь,
Плечі нам треба, – щоб тримати небо.
Живий допоки – лечу – не руки-в-боки,
З Богом, братику, братику, з Богом.