Вступ: a a a a
F F d e

aГлибока ніч стояла над нами,
І зорі світили нам із піднебесся...
І ось саме цієї глибокої ночі
Ми вибирались із Бундесу.
І Fколи така ніч і нікого навколо,
І по радіо всі говорять лише польською dмовою,
На крайняк — німецькою,
eЗавжди згадуєш усіх рідних і близьких...

aОсь і я згадував собі,
Згадував, і не міг згадати.
Як же так, думав, все життя
Як оце польське радіо:
FЖодної тобі поваги до православних,
Демократія, думав я,
dМахав я таку демократію!..
eЩо приховувала ця ніч?

aЗ чого все почалось?
Партнери в Берліні,
Стрілки під російською синагогою,
Нормальний курс,
Гарантія на півроку з правом продовження.
FІ оця ось жінка,
Ці ночі, повні вогню,
Готель, dв якому вона працювала,
І я шеeпотів їй

Приспів:
    Не aплач, моє серце, не Fплач,
    Не Cмуч душу свою карGтонну,
    aМи з тобою поFбачимось
    З Cтого боку корGдону,

    aЗ того боку житFтя,
    З того Cбоку державної Gмитниці!..
    aМи з тобою зусFтрінемось
    Де-Cне-будь в районі GВінниці!..

    aЯ люблю цю краFїну
    НаCвіть без ко...Gїну,
    aНебо це березFневе,
    Без тебе, Cсерце, без Gтебе...

    aКину все, що Fвиніс,
    ПереCпродам свій Gбізнес,
    aВийду на берег ДуFнаю -
    CТам і скоGнаю!..

Програш: a F C G x4

aІ ось ми разом вибирались із Бундесу,
З її документами і моїми боргами,
Наче Марія і Йосип на двох віслюках,
Купуючи на заправках лише найнеобFхідніше —
Консерви і презервативи.
Вже десь під Варшавою, dколи і консерви не лізли,
І радіо eглохло від утоми,

Я почав засиaнати, піднімаючись у піднебесся.
Саме тоді на трасі зʼявився мотель.
Вона його помітила першою.
Першою вона до нього і увійшла.
FНатаха, просив я її, тільки не радіо,
Лише dпару годин, Натаха,
eДай охолонути своєму силікону,

aВимкни це радіо «Марія»,
Що ти хочеш почути?
Які новини можуть бути у католиків?
В них немає новин з часу
ОсFтаннього хрестового походу.
Дай відпочити своєму серцю, шепотів я,
dДістаючи свої пилки і ножиці,
eДай йому відпочити...

Приспів:
    Не aплач, моє серце, не Fплач,
    Не Cмуч душу свою карGтонну,
    aМи з тобою поFбачимось
    З Cтого боку корGдону,

    aЗ того боку житFтя,
    З того Cбоку державної Gмитниці!..
    aМи з тобою зусFтрінемось
    Де-Cне-будь в районі GВінниці!..

    aЯ люблю цю краFїну
    НаCвіть без ко...Gїну,
    aНебо це березFневе,
    Без тебе, Cсерце, без Gтебе...

    aКину все, що Fвиніс,
    ПереCпродам свій Gбізнес,
    aВийду на берег ДуFнаю -
    CТам і скоGнаю!..

Програш: a F C G x4

N.C.
За дві години, прокинувшись,
Витягнув її з душу і переніс до машини.
Ну, думаю, справді

aНе ховати ж її до багажника,
Тупо якось: кохану жінку совати в багажник,
Хай уже сидить поруч зі мною,
Доїду до Мостиська — похоFваю по-людськи.
І вже на самому кордоні, не знаю,
Що зі мною трапилось,
dРанок був холодний і свіжий,
eІ я на якусь мить відійшов собі відлити.

aІ саме тоді вони й випасли наш мерседес —
Троє берлінських знайомих, ішли по сліду,
Винюхували нас серед темних доріг,
FТепер стояли біля машини і говорили —
Тихо, говорили один до одного,
dТьолка спить, він десь eпоруч,

Тихо, не розбуaдіть тьолку,
Не розбудіть тьолку...
Що такий смурний, братішка, —
Запитав український таксист,
Вже на виїзді з Мостиська,
FЩо за діла? А що я міг йому сказати?
Я ніби пілот Люфтdваффе,
Так ніби юнкерс мій підбили,
А eсам я встиг вистрибнути.

Мені б aтішитись, а я стою посеред лісу,
І лише повторюю: бля..., ну звідки тут
Стільки білоруських партизанів?
Ну що, далі водій почав співати,
FЯсна річ — бандитські пісні,
Такі поморочені, що їх
Жодними словами не перекажеш,
dАле, приблизно такеe  

Приспів:
    Не aплач, моє серце, не Fплач,
    Не Cмуч душу свою карGтонну,
    aМи з тобою поFбачимось
    З Cтого боку корGдону,

    aЗ того боку житFтя,
    З того Cбоку державної Gмитниці!..
    aМи з тобою зусFтрінемось
    Де-Cне-будь в районі GВінниці!..

    aЯ люблю цю краFїну
    НаCвіть без ко...Gїну,
    aНебо це березFневе,
    Без тебе, Cсерце, без Gтебе...

    aКину все, що Fвиніс,
    ПереCпродам свій Gбізнес,
    aВийду на берег ДуFнаю -
    CТам і скоGнаю!..

    Не aплач, моє серце, не Fплач,
    Не Cмуч душу свою карGтонну,
    aМи з тобою поFбачимось
    З Cтого боку корGдону,

    aЗ того боку житFтя,
    З того Cбоку державної Gмитниці!..
    aМи з тобою зусFтрінемось
    Де-Cне-будь в районі GВінниці!..

    aЯ люблю цю краFїну
    НаCвіть без ко...Gїну,
    aНебо це березFневе,
    Без тебе, Cсерце, без Gтебе...

    aКину все, що Fвиніс,
    ПереCпродам свій Gбізнес,
    aВийду на берег ДуFнаю -
    CТам і скоGнаю!..

Кода: a F C G x8