Не відлітай, бо залишаюсь я,
Ми ще удвох не налітались вволю.
Ще пахне літнім присмерком земля,
Цвіте любисток на любов і долю.

Не відлітай, краї далекі нас
Іще не ждуть у безкінечний вирій.
Настане час – і він розлучить нас,
Зостанусь я в холодній безнадії.

Не відлітай, почуй мої слова,
Бо вже без тебе й ночі не прожити.
Була любов, була на двох одна,
Ніхто її не зможе поділити.

Не відлітай, такий тривожний час,
І ми удвох перед безмежним світом.
Не покидай, ця музика для нас,
Довіку нами буде володіти.

Не відлітай, твого крила тепло
І збереже мене, і обігріє.
Хто знав любов, хто святкував любов,
Не поспіша у холоди повірить!

Не відлітай, не відлюбили ми,
Нехай мовчать ворожки й ворожбити.
Нас не злякають подихи зими,
Нам ще так довго вірити й любити!

Не відлітай, бо залишаюсь я,
Ми ще удвох не налітались вволю.
Ще пахне літнім присмерком земля,
Цвіте любисток на любов і долю.