Тік-так, не спить старовинний годинник,
Накрилась хмарами втомлена земля,
Згорнулась клубочком під плюшевим небом
Маленька спляча красуня моя.
Тихо, тихо розпочнеться казка,
Ніч накине на місто шифон,
Тебе на повітряній кулі вітер
Несе в безмежну країну під назвою "Сон".

Підемо зі мною маленька красуня
Туди, де казковий вітер випрядає сни,
Тихенько поскрипує чарівне веретенце,
Щоб кольорова казка снилася тобі.
Тут колони тримають місяць,
Зірками на купол неба – летять світлячки,
Тут, між землею і небом, мрії
На ланцюгах гойдають підвісні мости...

Тік-так, не спить старовинний замок,
В далекі коралові рифи несуть тебе... (кораблі)
Скінчитья сон, на землю прийде світанок
Коли казковий цілунок розбудить тебе...