Генерали приходять в білий світ на світанку,
Як усі хлопчаки виростають у снах,
І до ніг не кладе доля їм самобранку,
А важкий і не близький крізь історію шлях.

Приспів:
Генерали, генерали – золоті еполети,
Все минає мов дим перемог і боїв.
Імена ваші горді не забути, не стерти,
Вип’єм чарку за вас, генерали мої.

Лейтенанти безвусі, вчились ви воювати,
Надриваючи жили на краю кожну мить,
І дівчат синьооких, ви хотіли кохати,
І дружин молодих не встигали любить.

Через треба і мушу, крізь дощі і держави,
Ви солдатів вели, берегли як синів,
І міняли літа, на мундири і славу,
І за друзів дійшли хто дійти не зумів.

Приспів

За весною і літом підкрадається осінь,
І сивіють як доля горді сильні мужі,
І сміється їм вдячно над країною просинь
Знов стоять генерали на останній межі.

Приспів