Закохано хвилюються три місяці весни,
Дівчата всі готуються неначе до війни,
Незрима, неозвучена від Мексики до Альп,
Кампанія закручена за чоловічий скальп.

За кожного підбитого у тих важких боях,
Малюють ще по зірочці у себе на боках,
Розстрілюють очима нас, в розкрасці бойовій,
Та відступати соромно і я приймаю бій.

Приспів:
Бо я не звик, тікати я не звик,
Бо я мужик, і ти мужик,
І кожен з нас мужик.
Та жаль мені наш бідний батальйон,
Бо ми йдемо на цю війну,
Щоб здатись у полон.

Замучені тривогами ми із останніх сил,
Таємними дорогами заходимо у тил,
І знову переможені, і боляче до сліз,
Бо розріз на спідниці це страшніше ніж обріз.

І ось аркани золоті накинуто на нас,
І акт капітуляції зареєструє ЗАГС,
Та ще існують методи підпільної війни,
І ми ще повоюємо наступної весни.

Приспів