В нічній молитві сповідь свічею опливає,
Мов знак гріха чорніє гніт.
Згаса тендітний промінь,
Вмираючи втішає,
Що навпіл світ не розділить.

Приспів:
У ночі запитаю молитвою своєю
Чому на горе нам щастить?
Нічого ж ми не знаєм,
Ні серцем, ні душею,
Що ненавидіть, що любить.

Безмежно довгі ночі розлука колисає,
Та смутку не приспить вона.
Забути серце хоче,
Кого душа кохає,
Та сил на це у нім нема.

Приспів (2)

Мій смуток обвінчався у храмовій печалі,
Пішов журбою під вінець.
А сумнів не закрався
З безоднього провалля,
Що це початок – не кінець... (3)