1.
Золоті луги
Ведуть у небокрай
І сумно навкруги,
Тополя, тополя похилилася.
Там старі батьки
Заплакані стоять,
Прощати було їм сина,
А він героєм став.
Молодий юнак,
Молодий козак.
Там, біля тополі калина росте,
Мамині очі чекають тебе.
Cива у розпачі плаче,
Cина все чекає,
Та в Бога вже його душа.
Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,
За правду і долю нових поколінь,
За тих, хто у морі далеко.
І крилами лелеки повернуться живі.

2.
Тихо на дворі,
І тільки чути як,
Як матері слова
Летіли, летіли в ніч до козака.
Бачиш, сину мій,
Свічка не згаса,
Довіку буде вже горіти,
Горітиме вона.
Молодий юнак,
Молодий козак.
Там, біля тополі калина росте (…)

3.
Рік вже проминув,
Прийшла нова весна,
А спокою в душі не було,
Не було, ну і вже нема.
Там батько змучений
Сам торує шлях,
По ньомy мав іти син його,
А його вже нема.
Молодий юнак,
Молодий козак.
Там, біля тополі калина росте (…)

Fonetycznie:

1.
Zołoti luhy
Weduć u nebokraj
I sumno na wkruhy,
Topola, topola pochylyłasja.
Tam stari baćky
Zapłakani stojać,
Proszczaty buło jim syna,
A win herojem staw.
Mołodyj junak,
Mołodyj kozak.
Tam, bilja topoli kalyna roste,
Mameni oczi czekajuć tebe.
Sywa u rozpaczi płacze,
Syna wse czekaje,
Ta w Boha wże joho dusza.
Mam, ja w boju za wolju piszow w dalecziń,
Za prawdu i dolju nowych pokoliń,
Za tych, hto u mori daleko
I kryłamy leleki powernućsja żywi.

2.
Tyho na dwori,
I tilky czuty jak,
Jak materi słowa
Letiły, letiły w nicz do kozaka.
Baczysz synu mij,
Swiczka ne zhasa,
Do wiku bude wże hority,
Horityme wona
Mołodyj junak,
Mołodyj kozak.
Tam, bilja topoli kalyna roste (...)

3.
Rik wże promynuw,
Pryjszła nowa wesna,
A spokoju w duszi ne buło,
Ne buło nu i wże nema.
Tam baćko zmuczenyj
Sam toruje szlach,
Po niomy maw ity syn joho,
A joho wże nema.
Mołodyj junak,
Mołodyj kozak.
Tam, bilja topoli kalyna roste (...)