Співають всі про молдаванку і переси,
Нема такого, хто пісень таких б не знав,
Бо дуже легко скласти пісню про Одесу,
Хоча ніколи ти в Одесі не бував.
Ах, Одеса-мама, перлина біля моря, –
Так тебе з любов’ю народ весь називав.
Ти пісень співала і не знала горя,
Бо його ніхто тоді не знав.

Приспів:
Так посміхнись до мене, одеситочко смаглява,
Хоч баксів я не маю і зовсім я не негр,
Не думай, я не хочу на халяву,
Я добре знаю, що халява скінчилася тепер.
Ми тачку візьмемо й поїдемо до моря,
Роздусим пляшку на холодному піску,
І потанцюємо під тихий шум прибою,
І поговоримо за жизнь таку-сяку.

А у розмовах вони люблять фігуральність,
Жартують навіть про імунодефіцит,
І у анкетах, де графа "національність",
Гордо пишуть слово "одессит".
Я вам, чесне слово, не скажу за всю Одесу,
Бо тепер Одеса вже зовсім не така,
Але точно знає молдаванка і переси,
Досі поважають Костю-моряка.

Приспів

Хай синій вечір нас зустріне ліхтарями,
Старенький Дюк нехай подивиться на нас,
Арівідерчі і прощай, Одеса-мама,
Я буду згадувати цей чарівний час.
Арівідерчі і прощай, Одеса-мама,
Я буду згадувати цей чарівний час.