Кожен вік свої має радості,
І дитинство, і юність, і зрілі роки,
Я стою і дивлюся з заздрістю,
Як щасливо гасають малі дітлахи.
Хоч здаються вони безпорадними
Та згадалось мені, як тоді,
Я робив із паперу кораблики
І пускав їх по бистрій воді.

Приспів:
Хай пливуть паперові кораблики,
Хай пливуть паперові кораблики
До небаченої і незнаної досі землі.
Для дорослих ці білі кораблики
І смішними були, і незграбними,
А для мене це були
Великі морські кораблі.

Я пускав їх легкою рукою
І летіли вітрила у сивий туман,
І маленький струмок був рікою,
І у кожній калюжі шумів океан.
І по нинішній день через будні ці сірі
Розбивають кораблики днів каламуть,
Недарма я тоді по-дитячому вірив,
Що до справжнього моря вони допливуть.

Приспів (2)