Де степи широкі, де трави високі,
Де несе шалений вітер
Перекотиполе в далину,
Їдуть, їдуть наші хлопці,
Славні наші хлопці-запорожці
За царя чужого на чужу війну.

Тільки вітер знає, де козак співає
Про свою дівчину вірну,
Про далеку рідну сторону,
І про батька, і про матір,
Про садок вишневий коло хати,
Про царя чужого, про чужу війну.

Їдуть хлопці шляхом, лине думка птахом,
Колись батько теж поїхав,
А додому вже не повернув.
Їдуть, їдуть загибати,
Їдуть буйні голови складати,
За царя чужого на чужу війну.

Виростай же, сину, підеш на чужину,
Прилітай же чорний ворон,
Принеси недобру новину,
Не одна заплаче мати,
Доки будуть діти воювати,
За царя чужого у чужу війну.