Насправді, все так просто,
Насправді, все так ясно:
Таємний чорний острів
Давно поріс у рясці.

А нею білі гуси
Не діляться з качками,
Хоч є така спокуса:
Взять голими руками.

Але ніхто в болоті
Купатися не хоче,
Бо запитають: "Хто ти?
"Де був цієї ночі?

Чи їв ти помаранчу?
Чи розкидав ти шкірку?
Чи був ти бубликом?
Чи від нього діркою?

Нема в болоті лоції,
Лише одні прострації,
Емоції, емоції,
Полюції, люстрації.

Хто хоче так і квакає,
В болоті, як болоті.
Але це не відлякує,
Аби було у роті.

Всі відростили вуса,
Хто з нами, хто не з нами,
Але білі гуси
Не діляться з качками.