Тільки й світу, того цвіту, що за вікнами,
Одне одному радіти ще не звикли ми,
То багаття під ногами, то хрести над головами,
А ми граємо словами.
То вугілля під ногами, то хрести над головами,
А ми граємо словами.

Як нам жити? Як нам бути? Як минулого позбутись?
Як знайти червону руту, щоб до себе повернутись
З божевільні цих шалених днів?

Кажем – маємо, що маєм, не живем, а виживаєм,
Від’їжджаєм, вимираєм на зорі,
Берег Лівий, берег Правий розділили цю державу
В нових книжках за халявним гої-кобзарі.

Як нам жити? Як нам бути? Як минулого позбутись?
Як холопського позбутись, щоб до себе повернутись
З божевільні цих шалених днів?