Слова вириваються з горла,
Мене розривають на клапті.
Я не пручатимусь довго,
Якщо ці слова чогось варті.
Та хлопці, у штанях широких,
В яскравих великих регланах,
Кричать, розбиваючи спокій,
Що реп я читаю погано.
Ну, вибачте, я вам не репер,
Не вмію читати красиво!
Я питиму свій "Доктор Пеппер",
Коли ви – текілу чи пиво!
В штанах не тримаю волину
І тачка моя без прокачки,
Але я не гнутиму спину,
І не ставатиму рачки!
Реп-панк!

Емоції рвуться на волю,
Емоціям тісно в підвалі.
Я не піддамся контролю –
Всі ваші спроби невдалі!
Хтось каже – в мені мало бруду...
А я кажу – геть, до холери!
В лайно я стрибати не буду –
В мене інакші манери!
Мені не збагнути, що панки
Не можуть бути охайні,
Чистити зуби зранку,
А ввечері митися в ванні...
Я не люблю блювотину,
Я не нап’юсь до усрачки...
І я вже казав про спину,
І також казав про "рачки"...
Реп-панк!

Та, врешті, яка різниця,
Хто кого як називає?
В когось у носі спиця,
А в когось її немає!
Є різні класи та касти,
Всіх різні ведуть дороги...
Важливо в житті не впасти –
Не стати жлобом убогим...
Реп-панк!