Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою.
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Пливе човен води повен,
Ніхто не спиняє;
Кому спинить – рибалоньки
На світі немає. (5)

Поплив човен в синє море,
А воно заграло, –
Погралися чорні хвилі –
І скіпок не стало.
Недовгий шлях – як човнові
До синього моря –
Сиротині на чужину,
А там – і до горя. (5)

Пограються добрі люди,
Як холодні хвилі;
Поки схочуть, поки стане
В сердешного сили.
Потім собі подивляться,
Як сирота плаче;
Потім спитай, де сирота, –
Не чув і не бачив. (5)

Пливе човен...