Літа орел, літа сизий
Попід небесами;
Гуля Максим, гуля батько
Степами-лісами.
Ой літає орел сизий,
А за ним орлята;
Гуля Максим, гуля батько,
А за ним хлоп’ята.

Запорожці ті хлоп’ята,
Сини його, діти,
Поміркує, загадає,
Чи бити, чи пити,
Чи танцювать, то й ушкварять,
Аж земля трясеться.
Заспіває – заспівають,
Аж лихо сміється.

Горілку, мед не чаркою –
Поставцем черкає,
А ворога, заплющившись,
Ката, не минає.
Отакий-то наш отаман,
Орел сизокрилий!
І воює, і гарцює
З усієї сили.

Нема в нього ні оселі,
Ні саду, ні ставу...
Степ і море; скрізь битий шлях,
Скрізь золото й слава.
Шануйтеся ж, вражі сини,
Скажені собаки:
Йде Залізняк Чорним шляхом,
За ним гайдамаки.

Отакий-то наш отаман,
Орел сизокрилий!
І воює, і гарцює
З усієї сили.
Шануйтеся ж, вражі сини,
Скажені собаки:
Йде Залізняк Чорним шляхом,
За ним гайдамаки.